Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТТАЧИВАТЬ
отточить
1) (нож, саблю и т. п.) вигострювати, гострити, вигострити, виточувати, виточити, відгострювати, відгострити (ножа, шаблю), (о мног.) повигострювати, погострити, повиточувати, (на точиле) на[ви]точувати, наточити, виточити що; (косу) заправляти, заправити, (о мног.) позаправляти;
2) (на токарском станке) виточувати, виточити. Отточенный -
1) наточений, (на)гострений, вигострений, виточений, відгострений. -ный как для бритья - голінний. [Голінний ніж];
2) виточений.
отточить
1) (нож, саблю и т. п.) вигострювати, гострити, вигострити, виточувати, виточити, відгострювати, відгострити (ножа, шаблю), (о мног.) повигострювати, погострити, повиточувати, (на точиле) на[ви]точувати, наточити, виточити що; (косу) заправляти, заправити, (о мног.) позаправляти;
2) (на токарском станке) виточувати, виточити. Отточенный -
1) наточений, (на)гострений, вигострений, виточений, відгострений. -ный как для бритья - голінний. [Голінний ніж];
2) виточений.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОТТАЧИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТТАЧИВАТЬ
матиме такий вигляд: ОТТАЧИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТТАЧИВАТЬ