Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТЛУЧАТЬ
отлучить что, кого от чего відлучувати и відлучати, відлучити кого, що від кого, від чого, вилучати, вилучити що, кого з (редко від) чого, від кого, (о мног.) повідлучати, повилучати. -чать телят - відлучати телята. -чить ребёнка (от груди) - відлучити дитину (від грудей, цицьки). -чить от церкви - відлучити від церкви, вилучити з церкви. Отличаемый - від[ви]лучуваний. Отлучённый - відлучений, вилучений, (отречённый) відречений.
отлучить что, кого от чего відлучувати и відлучати, відлучити кого, що від кого, від чого, вилучати, вилучити що, кого з (редко від) чого, від кого, (о мног.) повідлучати, повилучати. -чать телят - відлучати телята. -чить ребёнка (от груди) - відлучити дитину (від грудей, цицьки). -чить от церкви - відлучити від церкви, вилучити з церкви. Отличаемый - від[ви]лучуваний. Отлучённый - відлучений, вилучений, (отречённый) відречений.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОТЛУЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЛУЧАТЬ
матиме такий вигляд: ОТЛУЧАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОТЛУЧАТЬ