ОТКОЛАЧИВАТЬ
отколотить
1) что (ящик, двери) - відбивати, відбити що (ящик, двері). -ся - відбиватися, відбитися;
2) -тить кого - відлатати, відкалатати, відлупцювати, відлупити, віддухопелити кого, дати духопелу (-пелків, духу) кому, докласти воза, дати (завдати) чосу, прочуханки, матланки кому, віддухати кого, натовкмачити кого, відкудовчити, відглушити, відманіжити, від[об]чустрити, відчухрати, відчистити, відбузувати, відбарбарити, вибити, по[на]бити кого; см. Отдубасить;
3) (перестать, кончить колотить на клепале) відкалатати, перестати (скінчити) калатати, клепати. -тить кому бока - від[об]латати кому боки, боки полатати кому, обчухрати кому боки чим. Отколоченный -
1) відбитий;
2) відкалатаний, відлупцьований, відлуплений.