Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н [О] П
ОТКИДЫШ
откидень покидько (-ка) (м. р.); (ж. р.) покидька. [Дівчина покидька]. Притяжат. прил. - покидьків (-кова, -кове).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОТКИДЫШ


матиме такий вигляд: Що таке ОТКИДЫШ