ОТЖИВАТЬ
отжить
1) (умереть) відживати, віджити свій вік (своє), умерти, (о мног.) померти, повмирати. [Я вже віджив своє, пора й умирати]. -жили отцы, -живём и мы - померли батьки, помремо й ми;
2) (одряхлеть) відживати, віджити, застарюватися, застарітися, перестарюватися, перестарітися. Срв. Одряхлеть. -вший - застарілий, перестарілий, віджилий. -лый - віджитий. [Застарілі форми життя. Давно віджиті звичаї]. Человек -вший свой век (одряхлевший, отжилой) - збуй-вік, збудь-вік. [Якщо баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; і на діда: збуй-вік];
3) (свой срок службы) вибувати, вибути, вислужувати, вислужити; (за взятые деньги) відслужувати, відслужити. -жить (в помещении) - вижити;
4) -жить кого от себя - спекатися, збутися кого.