ОТДЕЛЬНО
нар. окремо и окроме, опріч(е), опроче, опрічно (від кого, від чого и кого, чого), нарізно, різно, порізно, осі[о]бно и осі[о]бне, особе від кого, від чого; (в стороне от других) відрубно, відсторонь и відстор, на відшибі, на відріз(н)і, на відлуці від кого, від чого. Каждое -но написанное слово - кожне окроме (окремо) написане слово. Они жили не вместе, а -но - вони жили не вкупі, а нарізно (різно, окроме, осібно). Дать каждому -но (порознь) - дати кожному порізно. Выслушать -но обоих - вислухати нарізно обох. Говорить -но о каждом - говорити окремо (окроме, осібно) про кожного. Каждый -но - кожен зосібна (зокрема); срв. В отдельности. Стоять -но от села - стояти відсторонь (на відшибі, окроме) від села. Жить -но (отделившись от родных) - жити на відріз(н)і, на відлуці.