ОТВАЖИВАТЬ
I. отвадить віднаджувати, віднадити, відваджувати, відвадити, відсочувати, відсочити кого від чого. Срв. Отучать. [Дівчина віднадила від себе всіх хлопців. Як-би мені дітей одсочити, щоб сюди не ходили]. Я -важу его ходить сюда - я віднаджу його (відіб'ю йому охоту) сюди ходити. Отваженный - віднаджений, відсочений. -ся - віднаджуватися, віднадитися, відвадитися від чого. Срв. Отучаться, Отвыкать.
II. отважить
1) кого на что - під[з]важувати, під[з]важити, наважувати, наважити, підбивати, підбити кого на що. Его на это дело не -жишь - його на цю справу не під[на]важиш (підіб'єш);
2) -вать что (жизнь, имущество) (рисковать) - важити чим (життям, майном). Срв. Рисковать. [Життям своїм там важить за цезаря (Л. Укр.)].