Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОСТРОКОНЕЧНЫЙ
гострий, кінчастий, кінчатий [Кінчатий ніж], стрімчастий, шпичастий; (только о горах) шпилястий. См. Островерхий. -ная вершина - шпиль (-ля) (м. р.). -ная палочка - с[ш]пичка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСТРОКОНЕЧНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ОСТРОКОНЕЧНЫЙ