Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОСТРОГ
1) (тюрьма) острі[о]г (-рогу), тю[у]рма (ув. тюряга), в'язниця, вежа (-жі), буцигарня, х[ф]урдиґа. [А в Київі острог та без вікон, без дверей (Чуб.)];
2) остріг (-рогу), частокіл (-колу). [Новим острогом обгородились].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСТРОГ


матиме такий вигляд: Що таке ОСТРОГ