Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОСТОВ
снасть (-сти), кістяк; (скелет челов., животн.) кістяк, (реже) снасть. См. Скелет. Остов корабля - корабельна снасть. Остов бочки - снасть у бочці; (постройки) снасть, клітка. [Згорів чисто вітряк: сама снасть стирчить]. Остов ветряной мельницы - дуб (р. дуба).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСТОВ


матиме такий вигляд: Що таке ОСТОВ