Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОСТЕРВЕНЕНИЕ
1) (действие от гл. Остервенять, -нить) озвіряння, роз'ярювання, (оконч.) озвірення, роз'ярення, розлютовання и розлютування, розлючення;
2) (сост. по гл. Остервенеть) несамовитість (-тости), озвіріння, (п)осатаніння, роз'яріння, ( возбуждение) роз'ятрення.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОСТЕРВЕНЕНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке ОСТЕРВЕНЕНИЕ