ОСОБЕННЫЙ
1) особливий, осі[о]бний, відмінний, опрічний; спеціяльний. Каждый цветок имеет свой -ный запах - кожна квітка має свій особливий (осібний, відмінний) пах. -ные причины - особливі причини. -ное внимание нужно обратить… - особливу увагу треба звернути… С -ным удовольствием - з особливою втіхою (радістю). Это требует -ных познаний - це потребує спеціяльного (осібного) знання. Это какой-то -ный человек - це якась відмінна (опрічна) (від инших) людина;
2) см. Особый.