ОРЕХ
1) горіх (-ха), (ум. горішок, горішенько), оріх; (волошский, грецкий) волоський горіх, (редко) кістяк; (деревянные -хи, русские, с лещинника) ліскові горіхи; (мушкатный) мушкатна галка; (пустой) свистун, дутель (-теля), мокляк; (вылущившийся) лузан, лущик, лусканець (-нця), вилущок (-щка); (из зимних запасов мышей и белок) мишоїд. Калёные -хи - горіхи смажені, пражені. Щёлкать -хи - горіхи лускати. Дать кому на -хи - дати и завдати кому чосу, дати пам'яткового. Досталось кому на -хи - дістав (хто) пам'яткового. Разделать кого под орех - збештати;
2) -хи болотные или водяные (Trapa natans) - болотяні, водяні горіхи;
3) земляные -хи (раст. Equisetum pratense) - земляні горіхи.