Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОПЫТНЫЙ
I. 1) (основанный на опытах) досвідний, експериментальний; (служащий для опытов) спробний;
2) -ный в своём деле - вправний, досвідний, досвідчений в чому, свідомий справи, битий. [Майстерно зроблено - знати вправну руку. Лоцман досвідний, тямущий вельми (Куліш). Досвідчене око лікареве відразу побачило, що слабий не житиме. Хоч якого битого господаря перейде (Свидн.)];
3) (в смысле житейского опыта) досвідчений, бувалий, битий. [За те, що я ще молодий і мало досвідчений, не погордуйте ви порадою моєю (Грінч.). Не питай старого, а питай бувалого]. -ный человек - бувалець (- льця), (вульг.) бувайло.
II. дослідний. -ное поле, -ная станция - дослідне поле, дослідна станція.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОПЫТНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ОПЫТНЫЙ