Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОКОНЧАТЕЛЬНО
1) остаточно, доконечно, рішуче. Дело решено -но - справа вирішена остаточно. Он -но отказался - він рішуче відмовився;
2) цілком, цілковито, до послідку, до останку, до решти, до краю, вкрай. Срв. Совершенно. Он -но разорился - він вкрай зруйнувавсь. Он -но разленился - він до краю розледащів.
1) остаточно, доконечно, рішуче. Дело решено -но - справа вирішена остаточно. Он -но отказался - він рішуче відмовився;
2) цілком, цілковито, до послідку, до останку, до решти, до краю, вкрай. Срв. Совершенно. Он -но разорился - він вкрай зруйнувавсь. Он -но разленился - він до краю розледащів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОКОНЧАТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: Що таке ОКОНЧАТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: ОКОНЧАТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: Що таке ОКОНЧАТЕЛЬНО