Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОКОЛИЦА
1) околиця, окіл (р. околу), округа (-ги, ж. р.), околотиця, околія;
2) об'їзд, об'їздка, манівець. Ехать -цею - їхати манівцями, в (на) об'їзд, в об'їздку, колувати, об'їжджати. Говорить -цу и -цею - говорити здалека, надогад, манівцем;
3) (вокруг села) царина, вигін (-гону), дільниця.
1) околиця, окіл (р. околу), округа (-ги, ж. р.), околотиця, околія;
2) об'їзд, об'їздка, манівець. Ехать -цею - їхати манівцями, в (на) об'їзд, в об'їздку, колувати, об'їжджати. Говорить -цу и -цею - говорити здалека, надогад, манівцем;
3) (вокруг села) царина, вигін (-гону), дільниця.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОКОЛИЦА
матиме такий вигляд: Що таке ОКОЛИЦА
матиме такий вигляд: ОКОЛИЦА
матиме такий вигляд: Що таке ОКОЛИЦА