Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОДИНОЧКА
1) (единств. сын) о[є]динець (-нця);
2) (бессемейный) одинець. По -ке - поодинцю[і], поодиноко, по одному. В -ку - самотою;
3) запрячь в -ку (о лошади) - запрягти одним конем; (о воле) запрягти бовкуном. [Запріг він вола бовкуном];
4) -ка в тюрьме - опрічна[я] камера.
1) (единств. сын) о[є]динець (-нця);
2) (бессемейный) одинець. По -ке - поодинцю[і], поодиноко, по одному. В -ку - самотою;
3) запрячь в -ку (о лошади) - запрягти одним конем; (о воле) запрягти бовкуном. [Запріг він вола бовкуном];
4) -ка в тюрьме - опрічна[я] камера.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОДИНОЧКА
матиме такий вигляд: Що таке ОДИНОЧКА
матиме такий вигляд: ОДИНОЧКА
матиме такий вигляд: Що таке ОДИНОЧКА