Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОДИНАЧКА
общ. о[є]динець (-нця), о[є]диниця, о[є]динак (-ка), о[є]диначка; безпарий. См. Одиночка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОДИНАЧКА


матиме такий вигляд: Що таке ОДИНАЧКА