ОГОВАРИВАТЬ
оговорить
1) (делать оговорку) застерегати, застерегти, зазначати, зазначити, завважати, завважити;
2) (оклеветать, опорочить) о(б)говорювати, о(б)говорити, обмовляти, обмовити, ославляти, ославити, обгуджувати, обгудити, обносити, обнести кого; (обвинить) підскаржувати, підскаржити, оклепати кого перед ким. [Він оклепає нас перед царем (Л. Укр.)];
3) (испортить наговором) зурочити, наврочити кого. Оговорённый -
1) застережений;
2) о(б)говорений, обмовлений, ославлений и т. д.