ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ
1) обов'язковий, доконечний, невідмінний. [Маю обов'язкову роботу. Той звичай не був доконечний. Красу маю за невідмінний складовий елемент усякої парости в мистецтві (Єфр.)]. -ная одновременная дляг всех работа - шарварок (-рку). [Як уся громада рушить шарварком, то і недовго триватиме та праця (Л. Укр.)];
2) -ный человек - готовий, охочий до послуги кому, ладен до послуги кому. Обязательно -
1) обов'язково, доконче, доконечне, невідмінно. [Доконче мушу в три години там бути];
2) люб'язно. [Люб'язно пояснив мені все].