ОБРУШИВАТЬ
обрушать (зерно на крупу)
I. дерти, подерти. [Він мірочки не бере, як на крупи подере].
II. Обрушивать, обрушить (ниспровергать, обваливать) - валити, повалити, завалювати, завалити, обвалювати, обвалити, обурювати, обурити. [Обурені лавки лежали долі (Осн.)]. - ваемый - завалюваний, обвалюваний, обурюваний. -шенный - завалений, обвалений, обурений. Обрушиваться, обрушиться - завалюватися, завалитися, обвалюватися, обвалитися, обурюватися, обуритися. [Завалилася стеля, трохи людей не подавила. Дах обурився]. -ся на кого (переносно) - спадати, спасти, впасти, намогтися на кого, окошитися на кому, спасти на чию голову. [Нещастя намоглося (Мирн.)].