Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОБРУЧИК
обручик, (у замка) дужка.
обручик, (у замка) дужка.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОБРУЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ОБРУЧИК
матиме такий вигляд: ОБРУЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ОБРУЧИК