Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОБОРУДЫВАТЬ
оборудовать
1) (какое-либо дело) оборудувати, облагоджувати, облагодити. [У-мент оборудував діло Назарко (М. Вовч.). Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб.)];
2) (снабдить всем нужным) опоряджувати, опорядити, устатковувати, устаткувати що чим. [Ми свою майстерню вже зовсім опорядили]. Оборудованный -
1) оборудуваний, облагоджений;
2) опоряджений, устаткований.
оборудовать
1) (какое-либо дело) оборудувати, облагоджувати, облагодити. [У-мент оборудував діло Назарко (М. Вовч.). Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб.)];
2) (снабдить всем нужным) опоряджувати, опорядити, устатковувати, устаткувати що чим. [Ми свою майстерню вже зовсім опорядили]. Оборудованный -
1) оборудуваний, облагоджений;
2) опоряджений, устаткований.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОБОРУДЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОБОРУДЫВАТЬ
матиме такий вигляд: ОБОРУДЫВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ОБОРУДЫВАТЬ