ОБОМЛЕВАТЬ
обомлеть
1) (падать в обморок) зомлівати, мліти, зомліти, у[о]млівати, у[о]мліти. См. Обморок;
2) (обомлевать, замирать от горя, страха…) мліти, омлівати, омліти (о мн. поомлівати, помліти), обімлівати, обімліти, потерпати, терпнути, отерпнути, стерпнути, отетеріти з чого. [Я так і обімлів зо страху. Аж потерпаю, як згадаю, що могло статися. Я отерп зо страху];
3) (тёрпнуть) мліти, зомліти, терпнути, о[с]терпнути, затерпнути, (о мног.) помліти, потерп(ну)ти. См. Тёрпнуть. Обомлелый, обомлевший - зомлілий, у[о]млілий, помлілий, обімлілий, отерплий, потерплий, стерплий, затерплий з чого.