ОБМИРАТЬ
обмереть
1) завмирати, завмерти, замирати, замерти, (реже) обмирати, обмерти, обмертвіти. [Не дай спати ходячому, серцем замирати (Шевч.)]. -реть от страху, ужаса - завмерти з страху, з жаху. Я так и обмерла - я так і обмерла (обмертвіла);
2) (впадать в обморок) обмирати, обмерти, умлівати, умліти, зомлівати, зомліти. [Як почне пані обмирати та стогнати (М. Вовч.). З жалю умліває]. Обмерший - за(в)мерлий, об[при]мерлий; умлілий, зомлілий.