Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н [О] П
ОБЛАДАТЕЛЬ
посідач (-ча), володар, владар (-ря). [Посідач єдиного на ціле село коня (Коцюб.)]. Срв. Властитель, Владетель.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБЛАДАТЕЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке ОБЛАДАТЕЛЬ