Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н [О] П
ОБКУРЮВАТЬ
обкурить обкурювати, обкурити що, кого чим [Хіба обкурили або обпоїли чим вражі дочки], прокурювати, прокурити що. [Треба на зиму льох (погреб) прокурити]. -рить ладаном обдымить - зладанити. [Свій терем зладаню (Пачовський)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБКУРЮВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ОБКУРЮВАТЬ