Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н [О] П
ОБКУРИВАТЬСЯ
обкуриться (окуривать себя, выкурить лишнее) обкурюватися, обкуритися. [Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном (Рудч.). Обкурився аж голова болить]. Он порохом -рился (бывал в сражениях) - він нюхав, понюхав пороху.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБКУРИВАТЬСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ОБКУРИВАТЬСЯ