ОБИВАТЬ
обить
1) оббивати, оббити, (о мног.) пооббивати що. [Вітер пооббивав усі яблука]. -вать, обить (тряской) - обтрушувати, обтрусити, (о ветре) обшугувати, обшугати. [Обтрусили яблуню. Вітер обшугав листя];
2) -вать чем - оббивати, оббити, (материей) укривати, укрити, (обоями снаружи) обклеювати, обклеїти що (шпалерами); (внутри) виклеювати, виклеїти шпалерами. [Виклеїв кімнату шпалерами]; (тёсом) шалювати, обшальовувати, обшалювати; (дранкой под штукатурку, решетить) драчкувати, подрачкувати, решетувати, решетити, вирешетувати; (гвоздями для украшения) цвяхувати, об[по]цвяхувати, вицвяхувати;
3) (избить носкою, затаскать) - см. Затаскивать. Обивать пороги (часто ходить) учащати до кого, (докучать) обтупувати (сов. обтупати, ступати, (о мног.) пообтупувати) пороги кому, обтирати, обтерти (о мн.) пообтирати одвірки кому, оббивати, (о мн.) пооббивати пороги кому. [Скрізь ходив, пообтупував усім пороги і нічого не виходив]. Обить у кого крььлья - приборкати, підтяти кого. Обитый - оббитий, укритий, обклеєний, обшальований, подрачкований, вирешетуваний, цвяхований, об[по]цвяхований.