Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОБЕЩАНИЕ
1) (действ.) обіцянка, обіщання, об[за]рікання;
2) (обещан. предмет, дан. слово) обіцянка, обітниця, обріка, зарік (-року), обрік (-року). Давать кому обещание - обітницю кому чинити. Дать друг другу клятвенное -ние - сприсягтися. Исполнить -ние - справити обіцянку, встояти на слові, додержати слова. Не сдержать -ния - схибити обіцянку, відскочити від слова, не додержати слова.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБЕЩАНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке ОБЕЩАНИЕ