Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н [О] П
ОБЕССУЖИВАТЬ
обессудить осуджати, осудити. [Не осудіть, що ждать себе заставив (Куліш)]. См. Осуждать, Порицать. Не обессудьте на слове, на угощении - пробачте (даруйте) за слово (на слові), за частування.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБЕССУЖИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ОБЕССУЖИВАТЬ