Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОБЕР
обер (нем.); в словах: обер-авдитор - обер-авдитор; обер-гофмаршал - обер- гофмаршал; обер-гофмейстер - обер-гофмайстер (-стра); обер-егермейстер - обер- єгермайстер - (-стра); обер-кондуктор - обер-кондуктор; обер-офицер - обер-офіцер; обер- полициймейстер - обер-поліціймайстер (-стра); обер-прокурор - обер-прокурор; обер- секретарь - обер-секретар (-ря); -рский - обер-секретарський и т. д.
обер (нем.); в словах: обер-авдитор - обер-авдитор; обер-гофмаршал - обер- гофмаршал; обер-гофмейстер - обер-гофмайстер (-стра); обер-егермейстер - обер- єгермайстер - (-стра); обер-кондуктор - обер-кондуктор; обер-офицер - обер-офіцер; обер- полициймейстер - обер-поліціймайстер (-стра); обер-прокурор - обер-прокурор; обер- секретарь - обер-секретар (-ря); -рский - обер-секретарський и т. д.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ОБЕР
матиме такий вигляд: Що таке ОБЕР
матиме такий вигляд: ОБЕР
матиме такий вигляд: Що таке ОБЕР