ОБЕЗУМЕТЬ
збожеволіти, збезглуздіти, здуріти, одуріти, подуріти (о мног.), знавісніти, збезумитися, стерятися, скрутитися, с[за]туманіти [Дикий люд затуманів: люди різались, рубались (Грінч.)], з глузду зсунутися (з'їхати), зверетенитися з чого. Он обезумел - він збожеволів и т. д., навідило його. Обезумевший - збожеволілий, знавіснілий. Обезуметь от ужаса, боли - збожеволіти з жаху, з болю.