Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЯНЬЧИТЬ
няньчити кого; (пестовать) пестувати кого; (забавлять) бавити, тішити кого. [Діток ваших няньчу (Кониськ.). Дід бавить своє маленьке внуча (Шевч.). Думала рідних онуків діжду, тішитиму їх (Кониськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЯНЬЧИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НЯНЬЧИТЬ