Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЯНЬЧЕНИЕ
няньчення; пестування; бавлення, тішення; (излишняя возня) панькання; срв. Няньчить и Няньчиться. [Коло неї треба панькання та бігання (Н.-Лев.)].
няньчення; пестування; бавлення, тішення; (излишняя возня) панькання; срв. Няньчить и Няньчиться. [Коло неї треба панькання та бігання (Н.-Лев.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЯНЬЧЕНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НЯНЬЧЕНИЕ
матиме такий вигляд: НЯНЬЧЕНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НЯНЬЧЕНИЕ