НЮХАТЬ
нюхивать, нюхнуть
1) нюхати, нюхнути що. [Нюхала квітку (Сл. Гр.). Тільки що нюхнув - та ачхи! (Рудч.)]. -хать табак - нюхати табаку, заживати табаки, (зап.) табачити. [Я здорово нюхав табаку (Квітка). Нащо мені табатирка? я-ж табаки не заживаю (Звин.)];
2) (по ветру: о животных) нюшити, вітрити, нюшкувати, (зап.) нюхтіти, нюхцювати; (вынюхивать) винюхувати, нишпорити. [Собака нюшить (Черкащ.). Собака вітрить, мабуть зайця чує (Харківщ.). Нюшкує пес (Кам'янеч.)]. -ться -
1) стр. з. - нюхатися. Табак -ется с кончика пальца - табаку нюхають (принюхують) з кінчика пальця (з пучки);
2) вз. з. - нюхатися, обнюхуватися, нюхати, обнюхувати одно одного;
3) безл. - нюхатися.