НУДИТЬ
I. нуживать нудити, (редко) нуждити, (неволить) неволити, (принуждать) силувати, примушувати, приневолювати, (понуждать) понукати, (с)понукувати и спонукати, (понукать) підганяти кого. [Нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші (Вовчанщ.). Коли схоче син женитись, то нуждить його не будем (Макар.)]. Нуженный - силуваний, з примусу (з мусу, з принуки) (з)роблений, примушений. -ться -
1) (стр. з.) силуватися, примушуватися, приневолюватися, бути силуваним, примушуваним, приневолюваним;
2) (возвр. з.) силувати себе, примушувати себе.
II. безл. нудити; см. Тошнить, -ться -
1) мне -дится - мене нудить, млосно мені;
2) (томиться) нудитися, нудити світом;
3) Нуждаться 2.