НРАВСТВЕННЫЙ
1) моральний, етичний. [Є люди, що стоять своїм розумом і моральним розвитком вище від инших (Грінч.). Моральне те, що виправдується бажанням добра людям (Наш). Не домагайсь од дітей чогось такого, на що не маєш етичного права (Крим.)]. -ный долг - моральна (етична) повинність, моральний (етичний) обов'язок. [Хлопець, здається, ставив собі за моральну повинність не любити батька (Крим.)]. -ное утомление - моральна втома. Од моральної втоми він не зміг стояти (Н.-Лев.)]. -ная философия - моральна (етична) філософія, етика;
2) (о человеке) моральний, (добронравный) доброзвичайний [Не можна сказати, щоб побожність робила народ моральнішим (ср. ст.) (Грінч.)].