НИЗМЕННОСТЬ
1) (о местности) низина, низовина, низькоділ, (подолье) поділ (-долу), поділля (-лля), (диал.) під (р. поду; мн. поди, -дів), подина, припадь (-ди), (у реки) поліг (- логу) и (мн.) пологи (-гів). [За низину вважається такий край, який не підноситься понад море вище, як на 200 метрів (С. Я. Геогр. Укр.). Багнистий пояс Гімалая - низина перших джунглів (М. Калин.). Повільні зміни морів та суходолів, гір та низовин (Тутк.). Сніг тільки де-не-де на низькодолі позоставався (Васильк.). Ой ходила подруженьки, з гір на поділ (Метл.). Скрізь було видко села на пологих луках, на подолі та рівнині (Н.-Лев.). Лину степом та поділлям та дібровою (Філян.). Перепелиця сіла на поду (Харківщ.). Ой вийду я на могилу, та погляну на подину (Пісня)];
2) (в нравств. смысле) низькість, ницість, (неблагородство) нешляхетність, низькодухість (-ости); срв. Низость 2.