НИВА
(в прямом и перен. знач.) нива, (только в прям. знач., соб.) нив'я (-в'я), (побольше, только в прям. знач.) лан (-ну), (отдельная полоса, редко) ланина, (поле, участок) поле, (вспаханная пашня) рілля (-ллі). [Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою (Шевч.). Он латані ниви, наче плахти, - навкруги розляглись (Л. Укр.). Гей, дзвін гуде - іздалеку, думки пряде - над нивами (П. Тичина). На літературній ниві (М. Зеров). Далекий гай, що важкою смугою синів на тлі жовтого нив'я (Корол.). Ходім на лан жито жати (Шевч.). Рідний лан (Філян.). Ідуть вони темним лісом, буйними ланами (Рудан.). Туман, туман по ланині (Лукаш.). Оце - моє поле, а це - його (Брацл.). На полі українського письменства (Коцюб.). Став чоловік над чорною ріллею, як небо, гордий, сильний, як земля (П. Филип.)]. Красная -ва (перен.) - Червона Нива.