Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕЧАЯННОСТЬ
1) (качество, свойство) - а) несподіваність; наглість; б) ненавмисність, невмисність, незумисність (-ости). Срв. Нечаянный;
2) (неожиданный случай, -ное обстоятельство) несподіванка. [На таку несподіванку не настачимся (Київщ.)]. По -ти - см. Нечаянно 2.
1) (качество, свойство) - а) несподіваність; наглість; б) ненавмисність, невмисність, незумисність (-ости). Срв. Нечаянный;
2) (неожиданный случай, -ное обстоятельство) несподіванка. [На таку несподіванку не настачимся (Київщ.)]. По -ти - см. Нечаянно 2.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕЧАЯННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЧАЯННОСТЬ
матиме такий вигляд: НЕЧАЯННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЧАЯННОСТЬ