НЕЧАЯННО
нрч.
1) (неожиданно) несподівано; (внезапно) нагло, нагально;
2) (нехотя) не хотячи, нехотячи, (редко) нехотя, (ненарочно) ненавмисне[о], невмисне[о], незумисне[о], (пров.) незнарошна, ненарошне, незнарошне, ненароком, (случайно) випадково, випадком, (непреднамеренно) без наміру. [Нехотячи розбив миску (Звин.). Поправляючи сукню, вона ніби незумисне оглянулась набік (Н.-Лев.). Незнарошна пхнув її (Звин.). Я йшов через лід та ненарошне увалився (Васильч.). Ось ви незнарошне приснули (водою), - веселка знялася біля вас (Мирний). Я знов, мов ненароком, глянув на неї (Васильч.). Про віщо тільки ненароком мені дізнатись довелось (Самійл.)].