НЕХВАТАТЬ
нехватить неставати, нестати, невистачати, невистачити, бракувати, забракнути, забракувати, (гал.) хибувати, хибнути (несов.); срв. Недоставать. [Дві копійки до карбованця нестає (невистачає) (Київщ.). В степовому селі дерев бракує (Кониськ.). Часу все бракує (Кониськ.). Бракувало тільки хати переночувати (Рудан.). Під час баталії забракло набоїв (Н. Громада). Забракувало мені грошей, а нема де роздобути (Липовеч.)]. -тать чего кому - неставати, бракувати чого кому. [Йому бракувало відваги (Грінч.)]. Только этого и -тало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало).