Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕУТЕШНЫЙ
1) безутішний, нерозважний, нерозважений; (беспомощный) безпорадний; (горький) гіркий. [О, владико безутішних! (Куліш). Нерозважна туга вникає в серце (Л. Укр.). Нерозважний сум огортає мене (Кониськ.). Плакав в журбі нерозважній (Черняв.). Плакала нерозважними дрібними сльозами (Мирний). Жаль нерозважений (Л. Укр.)];
2) см. Неутешительный.
1) безутішний, нерозважний, нерозважений; (беспомощный) безпорадний; (горький) гіркий. [О, владико безутішних! (Куліш). Нерозважна туга вникає в серце (Л. Укр.). Нерозважний сум огортає мене (Кониськ.). Плакав в журбі нерозважній (Черняв.). Плакала нерозважними дрібними сльозами (Мирний). Жаль нерозважений (Л. Укр.)];
2) см. Неутешительный.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕУТЕШНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕУТЕШНЫЙ
матиме такий вигляд: НЕУТЕШНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕУТЕШНЫЙ