Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕУСТАННО
нрч. невпинно, безупинно, без упину, ненастанно, безперестанно, без перестан(к)у, безперестань, безнастанно, безустанно, безугавно, без угаву, ( диал.) безвідгалу; (неутомимо) невтомно. [Шукала правди невпинно (Грінч.). Не зможу на славу тобі пісень укладати невпинно (Франко). І плач, і сміх, мов цілий світ гримить розривами невпинно (Сосюра). Миші ненастанно гризуть коріння (Франко). Безустанно кружляють світила (Черняв.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕУСТАННО


матиме такий вигляд: Що таке НЕУСТАННО