НЕУЛОВИМЫЙ
невпійманний, неспійманний, (реже) невловний, (устар.) нев[у]ловимий; (незаметный) непомітний; (неслышный) нечутний, (еле слышный) ледве чутний. [Ніч бринить неспійманними шепотами (В. Підмог.). Якийсь чудний, невловний і невимовний викрик (Н.-Лев.). Щось лоскоче серце і тремтить біля вуха чимсь невловимим (Коцюб.). Невловимий голос луна то тут, то там (Дніпр. Ч.). Летять пісень неуловимі зграї (М. Рильськ.)].