НЕУЖЕЛИ
нрч. невже, (усилит.) невже-ж, чи вже-ж, чи вже (таки), чи то-ж, (разве) хіба, чи- ж; (в самом деле?) справді?, (диал.: ну?) йо? [Невже не кинем ми й тепер свій сон глибокий? (Самійл.). Невже боятися кого синам Червоного Терору? (Сосюра). Через що воно так? невже-ж через те, що?.. (Крим.) Чи вже-ж ти мене забула? (Рудан.). Чи вже-ж і він мене не оборонить? (Грінч.). Чи вже таки не розважусь я? (М. Вовч.). Чи то-ж вони там, у Київі тому, всі такі? (Київщ.). Хіба таки справді він приїздив? (Сл. Ум.). Чи-ж можна (чи можна- ж) таке казати? (Канівщ.). Чи-ж виходу нема? (Франко). Щось хотів сказати та й не зміг, а тільки, силкуючись, ледве-ледве промовив: «йо?» (Квітка). Страшенно здивував (хлопця), сказавши, що вміє пошити чоботи. - «Йо пошиєте?» - спитався дивуючись хлопець (Грінч.)]. Да -ли? -ли же? - (та) невже? та невже-ж? хіба-ж? та хіба-ж?, (только в ответе, диал.) але? [Невже-ж (хіба-ж) ви не чули? (Київщ.). Та невже-ж та Україна ще для мене не чужа? (Ф