Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЕУДИВИТЕЛЬНО
сказ. безл. предл. недивно, не диво, не дивниця, не дивота. [І не диво: що інтересно чоловікові, не може бути зовсім не до вподоби об'єктові його студій (Грінч.). Ви занедужали… перевтома… - се й не дивниця (Л. Укр.)]. -но, что… - недивно (не диво, не дивниця, не дивота), що… [Він встав разом з курми; йому то й не дивота, - у нього робота (В. Гжицьк.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕУДИВИТЕЛЬНО


матиме такий вигляд: Що таке НЕУДИВИТЕЛЬНО