Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕУДАЧНЫЙ
невдалий, невдатний, (редко) невдачний; специальнее: (несчастливый) нещасливий, (зап.) нефортунний; (нескладный) недоладни[і]й; (неметкий) невлучний, (неостроумный) недотепний. [З його терорист вийшов-би поганенький, невдалий (Крим.). Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жінка (Номис). Невдала баталія (Л. Укр.). Невдалі булочки (Сл. Ум.). Невдатний був хан з Магомета Оглі (Леонт.). Невдатна зустріч (Крим.). Ся поема - невдатне наслідування Шевченка (Грінч.). Напечу хліба - невдачний, наварю борщу - несмачний (Харк. Збірн.). Нещасливий добір п'єс на першу виставу (Грінч.). Той роман видався мені дуже недоладнім (Крим.)]. -ный исход - невдалий (нещасливий) кінець. -ное сравнение - невдале (невлучне) порівняння. -ная шутка - невдалий (недотепний, невлучний) жарт.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕУДАЧНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕУДАЧНЫЙ