НЕСОМНЕННЫЙ
безперечний, безсумнівний, несумнівний, (совершенно определённый) (зовсім, цілком) певний; (очевидный) очевидний, видимий. [У тому, що казав Куліш, була безперечна правда (Грінч.). Безперечна перевага розуму над надхненням (Грінч.). Безсумнівна істина (Р. Край.). Для мене тепер зовсім певна річ, що я був тоді причинний (Крим.). Це в неї, кажу, тиф, видимий тиф (Борзенщ.)].